Йо, чуваки! Сегодня я расскажу вам историю, которая совсем недавно произошла со мной. Хочу предупредить, что всё, что я тут расскажу, не пример для подражания, а скорее как предостережение. Так что не ботайте, амфетамином и прочими закладками, а лучше слушайте меня и запоминайте, чтобы не попасть в такую же ситуацию.
Итак, дело было вчера, когда я решил поискать что-нибудь новенькое для развлечения. Чек нашелся быстро, и я стал смотреть варианты. И вот, наконец, наткнулся на объявление о продаже псилоцибиновых грибов. Понимаешь, я уже давно мечтал попробовать эту штуку и вот наконец-то появился отличный шанс!
Заказал я себе несколько грамм топовых грибов и ждал. В это время я решил пойти к брату, чтобы попросить его показать, как правильно запилить эту дозу. Он говорит мне, что сначала лучше попробовать небольшую чеку, чтобы понять, как твой организм на это реагирует.
Такие вот дела, пришло время испытать на себе действие грибов. Я решил выбраться из города и найти место, где можно расслабиться и насладиться эффектом. Нашел я отличное место в деревне, где можно почувствовать себя свободным, как на лошади!
И вот, я на месте. Решил я сделать табличку с надписью "Свинья-лошадь в прокат". Понимаете, это была шутка, прям из нашего молодежного сленга. Ничего серьезного, просто пошутить и развлечься.
Когда пришло время потрогать эти волшебные грибы, я ощутил странное чувство. Всё стало ярче, цвета казались более насыщенными, а звуки – более глубокими. Это было что-то невероятное, словно я попал в сказочный мир. Ох, эти псилоцибиновые грибы – настоящая штука!
Размышлял я так, пока не услышал звук свиньи. Я обернулся и увидел, что моя шутка о свинье-лошади стала реальностью. Подошла ко мне хозяйка свиньи и предложила покататься на ней. Это было что-то совершенно безумное, но я решил попробовать. Ведь это было такое нереальное время, и я хотел испытать всё, что только можно!
Странный глоток эфедрина прошел по моей горлу, и я наступил на спину свинье. Как только мы начали двигаться, я почувствовал себя свободным, словно настоящий ковбой. Ветер в лицо, похожий на дуновение нирваны, подарил мне немыслимое ощущение счастья.
Свинья, казалось, тоже ощущала магию грибов, и она со мной согласилась! Мы ехали туда и сюда по деревне, словно участвовали в какой-то гонке. В этот момент я понял, что наркотики – не самое важное в жизни. Главное – это ощущения и эмоции, которые они могут принести.
Когда мы вернулись на место, я был полон чувств и эмоций. Я всё осознал, понял, что наркотики – это всего лишь закладки в моей жизни. Я понял, что главное – это дружба, любовь, честность и искренность. Именно это делает нашу жизнь по-настоящему крутой!
И вот, чуваки, моя история подошла к концу. Я изменен, я ботаю, чтобы стать лучше и понять, что важно.
И помните, братцы, не попадайтесь на варево, не запиливайте свою жизнь ненужными вещами. Живите на полную, искренне и открыто. Тогда вы почувствуете настоящий вкус жизни, который не сравнится с никакими запретными наслаждениями. Это мой наркорэп, это мой чек – просто подумайте об этом!
Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.